flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Заява Голови апеляційного суду Дніпропетровської області Н.М. Деркач

22 квітня 2014, 15:33

 Заява Голови апеляційного суду Дніпропетровської області

 Н.М. Деркач

 Історія апеляційного суду Дніпропетровської області починається з судової реформи 1864 року, коли було введено систему незалежних судів, де засідали професійно підготовлені судді. Судову систему того часу можна характеризуватитакими рисами: обраність, всестановість, самостійність. Усі ці риси були новими для судової системи того часу. Запровадження суду присяжних, стало одним із основних новоявлень, яке можна вважати спробою демократизувати вершення правосуддя. А тому 1864 рік можна назвати датою зародження прототипу нової демакротичної системи судочинства у звичному для нас вигляді. Мирові судді були виборними. Проте їх обирало не населення, а повітові земські зібрання. Список кандидатів у мирові судді попередньо затверджувався губернатором. Після обрання склад мирових суддів затверджувався Сенатом.

8 квітня 1869 року в місті Катеринославі (нині Дніпропетровськ) був відкритий Окружний суд.

Революція 1917 року поставила питання про необхідність створення в Україні власної судової системи.

17 грудня 1917 року УЦР прийняла закон “Про заведення апеляційних судів”;  22 грудня 1917 року – закон “Про умови осадження і порядок обрання суддів Генерального і апеляційних судів”.  За цим Законом усі судді обиралися Центральною Радою. Кандидати мали подавати свої заяви до Секретарства судових справ, яке зобов’язувалося  їх передати до Центральної Ради. На одну посаду судді претендувало від 4 до 6 осіб.

        20 травня 1932 року постановою ВУ ЦВК і РНК УСРР про зміну в організації судових органів в Україні створилися обласні суди, які розглядали по першій інстанції віднесені до їх підсудності цивільні і кримінальні справи, а також як суди другої касаційно-ревізійної інстанції – справи, вирішені народними судами.

 16 серпня 1938 року був прийнятий закон "Про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік", за яким Дніпропетровський обласний суд належав до судів УРСР.

З початком війни суд припинив свою роботу. Переважна більшість суддів та оперативних працівників суду пішли на фронт, де здебільшого служили в системі військових трибуналів бойових частин. Після визволення України від фашистських військ Дніпропетровський обласний суд відновив свою роботу, комплектуючись із реевакуйованих суддів, а також шляхом підготовки судових працівників на тримісячних юридичних курсах.

Забігаючи наперед, слід зазначити, що після проголошення незалежності України, ставши членом міжнародної спільноти, наша держава зазнала значного позитивного впливу загальновизнаних принципів організації судової влади, які відбиваються також і в побудові судової системи. Положення Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 р. (зокрема статті 7, 8, 10, 11).

 Значну роль у вирішенні нових підходів до побудови судової системи відіграли вступ України до Ради Європи, ратифікація Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та Протоколу № 7 до неї, які проголошували людину та її життя як найвищу цінність, що закріплено і у сучасній Конституції України.

Чітку систему судів на чолі з Верховним Судом УРСР було передбачено в Законі “Про судоустрій Української РСР”, прийнятому Верховною Радою УРСР 30 червня 1960 р. Відповідно до нього Верховний Суд УРСР був найвищим судовим органом УРСР, діяв у складі судових колегій у цивільних і кримінальних справах, а також Пленуму, це був один із перших Законів, що виділяв судову владу як самостійну, самодостатню складову держави. З цього часу судді обиралися шляхом проведення всенародного голосування терміном на п’ять років.

Суспільно-політичні реалії кінця 80-х – початку 90-х р.р. обумовили реформування конституційного, процесуального законодавства та законодавства про судоустрій. Так, Законом УРСР від 27 жовтня 1989 р. Верховному Суду УРСР було надано право законодавчої ініціативи у Верховній Раді УРСР.

Згідно   Закону від 04.08.89 «Про статус суддів в СРСР» Народні  судді районних  (міських) народних судів,  судді крайових,  обласних  і  міських  судів  обиралися   відповідними вищестоящими Радами народних депутатів.

У підсумовування тих історичних фактів, що мали неабияке значення у становленні судової системи, слід зазначити, що Дніпропетровський обласний суд у звичному для нас вигляді та формі устрою, набув статусу апеляційного суду Дніпропетровської області 21 червня 2001 року за Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України".

Протягом не одного століття розвивалася і вдосконалювалася судова система України.  Впродовж усього часу існування судової системи посада судді була виборною, судочинство здійснювалося на засадах законності, гласності та незалежності судової системи, що забезпечувало у суспільстві високий рівень довіри суддям та авторитетності їх рішенням. Проте, неможна не зазначити, що система судочинства мала і має розвиватися у ногу із суспільством, державою, світом, та безперервно підтримувати здобутий віковими зусиллями статус такої гілки влади, що у розрішенні багатьох питань є останньою інстанцією, є тим регулятором миру та справедливості, від якого залежать  доля держави.

На сьогоднішній день верховенство права та законності, відновлення довіри до судової системи України стало нагальною необхідністю, оскільки зміцнення демократичних, правових основ державного життя неможливе без наявності в державі справді незалежного, справедливого суду, ефективно функціонуючої судової системи.

У правовому відношенні засобом вирішення ситуації, що склалася є люстрація суддівського корпусу, яка має здійснюватися на правових засадах та чітко визначених законом підставах. Лише люстрація, чітко врегульована та зважена з точки зору закону, може забезпечити очищення судової системи і повернути в Україні правосуддя та довіру суспільства до судової влади.

Необхідним кроком у легітимізації цієї необхідності стало прийняття Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Проте на ньому не закінчується впровадження в життя цих ідей і принципів по вдосконаленню та демократизації судової системи. Ради суддів приймають Рішення, якими затверджуються Положення про таємне голосування суддів, затверджують Рекомендації про порядок призначення на посади голів суду, їх заступників, та секретарів палат,  і багато інших поточних нормативних актів, покликаних допрацьовувати зазначений Закон для найбільш ефективного впровадження його у життя, вірного застосування та виключення негативних наслідків від невмілого спрямування його дії.

У відповідності до нововведень у законодавстві Україні апеляційний суд Дніпропетровської області разом із усім своїм суддівським корпусом зайняв активну позицію у впровадженні нововведень та побудуванні нової реформованої судової влади України. 

Так, у відповідності до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», із числа суддів апеляційного суду Дніпропетровської області 14 квітня 2014 року шляхом проведення таємного голосування було обрано голову апеляційного суду Дніпропетровської області Деркач Наталію Миколаївну та заступника голови апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко Івана Миколайовича.

У судових палатах було проведено збори суддів відповідних палат, на яких шляхом таємного голосування було обрано секретарями судової палати з розгляду цивільних справ Волошина Миколу Петровича та Савіну Ганну Олексіївну та секретарями судової палати з розгляду кримінальних справ Живоглядову Ірину Карлівну та Яценко Тетяну Леонідівну.

Зроблений суддями апеляційного суду Дніпропетровської області крок у напрямку розвитку судовій системи та її реформи є одним із найважливіших у історії суду,  та судової системи в цілому, адже лише високопрофесійний, незалежний та справедливий суд є надійною запорукою розвитку України, відновлення конституційного ладу, ефективного захисту прав і свобод людини і громадянина, як основи держави та її найвищої соціальної цінності.

 

 

 

 

 

Голова апеляційного суду

Дніпропетровської області                                                    Н.М. Деркач                                                                        

 

22.04.2014 року