flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Усі гілки влади повинні усвідомити: без незалежного суду створення правової держави не відбудеться, – Голова ВРП Ігор Бенедисюк

23 лютого 2018, 16:01

23 лютого 2018 року Вища рада правосуддя презентувала  щорічну доповідь за 2017 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні».

Захід організовано ВРП у співпраці з проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

Участь у презентації взяли голова ВРП Ігор Бенедисюк, голова Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Костянтин Красовський. А також члени та представники Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, судів першої та апеляційної інстанцій, представники правоохоронних та інших органів державної влади, громадянського суспільства та міжнародних організацій, представники та експерти Ради Європи.

На заході презентували доповідь Вищої ради правосуддя про стан забезпечення незалежності суддів в Україні у 2017 році; обговорили повноваженя  ВРП щодо забезпечення незалежності судової влади в Україні; обмінялися думками щодо шляхів посилення захисту незалежності суддів в Україні в контексті стандартів і рекомендацій Ради Європи

За словами Ігоря Бенедисюка, у 2017 році до Вищої ради правосуддя надійшло 330 повідомлень суддів про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя. Зокрема, неправомірне втручання в діяльність суддів констатовано з боку народних депутатів та політичних партій (19 повідомлень), громадян, об’єднань громадян, адвокатів, юридичних осіб, в яких зазначено про вплив на суддів шляхом розміщення публікацій у засобах масової інформації (227 повідомлень), органів державної влади (87 повідомлень).

За результатами перевірки повідомлень суддів про втручання в їхню діяльність ВРП  встановлено порушення вимог кримінального процесуального законодавства України з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України, яке полягало у невнесенні відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням суддів про вчинене кримінальне правопорушення.

Ще однією проблемою Голова ВРП назвав безпідставне внесення відомостей до ЄРДР щодо суддів за статтею 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), що сприймається суддями як здійснення тиску на них при прийнятті рішень, що часто містить ознаки здійснення тиску на суддю. Ігор Бенедисюк наголосив на важливості подальших законодавчих змін з метою утвердження незалежного статусу суддів.

«Усі гілки влади в Україні повинні усвідомити: без незалежного суду, без неупереджених суддів створення правової держави в Україні не відбудеться», – зауважив Ігор Бенедисюк.

Ханне Юнкер зазначила, що минулого тижня Радою Європи також оприлюднено звіт про стан суддів в усіх державах-членах РЄ щодо незалежності.

«У публічній доповіді констатовано окремі випадки та сценарії, які викликають занепокоєння суддів у Європі, якими, насамперед, є спроби виконавчої влади через законодавчі зміни чи інші заходи взяти під контроль вищі ради правосуддя чи зробити судову владу підзвітною виконавчій»,– наголосила вона. За словами пані Юнкер, РЄ вітає значні законодавчі зміни, втілені Україною на виконання рішення Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України», зокрема у питаннях дисциплінарної відповідальності суддів, уникнення неналежного впливу на суд, створення Вищої ради правосуддя як незалежного органу суддівського врядування.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська наголосила, зокрема, на необхідності підвищення стандартів незалежності судової влади та проведення широкої просвітницької роботи стосовно важливості незалежного суду.

«Незалежного суду хочуть усі, але в Україні це бажання є особливим: кожен хоче, щоб суд був незалежним від його опонента. Українці ще не здатні сприймати рішення суду, прийняті не на їхню користь» – зазначила вона та додала, що важливими є питання не лише зовнішньої, а й внутрішньої незалежності судді.

Щорічну доповідь за 2017 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» презентував заступник Голови Вищої ради правосуддя, член Постійної комісії Вадим Беляневич. Він зауважив, що вперше в історії судової системи України підготовлено документ, у якому надано оцінку стану незалежності суддів та розпочато формування методології оцінки стану незалежності суддів в Україні.

Рада залучила до підготовки всі органи суддівського врядування і самоврядування, громадські організації та суддів. Зокрема, свої пропозиції до структури та тексту цієї доповіді надали Верховний Суд, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Національна школа суддів України, Державна судова адміністрація України, Рада суддів України, Асоціація розвитку суддівського самоврядування, Асоціація правників України, окремі суди та судді.

У першій доповіді Рада здійснила огляд основних етапів судової реформи та її головних досягнень – внесення змін до Конституції України, оновлення законодавства про судоустрій і статус суддів, процесуального законодавства, зміни системи судоустрою та створення нового Верховного Суду, скасування випробувального терміну для суддів та введення процедури кваліфікаційного оцінювання всіх працюючих суддів тощо. Окрему увагу приділено статусу, порядку формування та основним напрямам діяльності Вищої ради правосуддя, адже у процесі судової реформи в Україні на законодавчому рівні відповідно до європейських стандартів було створено орган для забезпечення незалежності суддів, який має відігравати ключову роль у всіх питаннях, що стосуються статусу суддів, а також функціонування та іміджу судових інститутів.

Основні гарантії суддівської незалежності у доповіді проаналізовані в контексті міжнародно-правового та вітчизняного законодавчого регулювання. Так, європейські стандарти незалежного суду визначені в Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, Європейській хартії про статус суддів, Великій хартії суддів, Основних принципах незалежності судових органів, документах Консультативної ради європейських суддів та Венеціанської комісії, а також у рішеннях Європейського суду з прав людини.

Українське законодавство про незалежний суд включає Конституцію України у новій редакції, закони України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та «Про очищення влади», а також пов’язані з ними підзаконні акти.

Третій розділ доповіді присвячено процедурам призначення суддів на посаду та підвищення по службі. Наголошено, що сформована в Україні в результаті судової реформи система призначення суддів повною мірою відповідає європейським стандартам суддівської незалежності.

На сьогодні основною проблемою кваліфікаційного оцінювання є недотримання строків його проведення, що зумовлено об’єктивними та суб’єктивними причинами.

У доповіді відзначено, що забезпечення кваліфікаційного оцінювання всіх працюючих суддів України у 2018 році є першочерговим завданням для органів суддівського врядування, відповідальних за цей процес.

Однією з основних гарантій незалежності суддів є їхня незмінюваність, тобто забезпечення можливості перебування на посаді до досягнення пенсійного віку. У результаті судової реформи незмінюваність суддів в Україні забезпечено відповідно до міжнародних стандартів. При цьому актуальним залишається питання належного додержання цієї важливої гарантії суддівської незалежності під час проведення оптимізації мережі судів.

Як ще про одну нагальну проблему зазначено про нерівну оплату праці суддів. Так, у законодавстві належним чином втілено міжнародні стандарти суддівської винагороди. Вона регулюється виключно законом шляхом чіткого визначення розміру посадового окладу судді та вичерпного переліку можливих доплат.

Водночас обов’язковою підставою для отримання нового розміру суддівської винагороди є успішне проходження суддею кваліфікаційного оцінювання. Зазначене вбачається обґрунтованим з огляду на конституційну вимогу щодо обов’язкового підтвердження всіма працюючими суддями відповідності зайнятій посаді.

Однак надто повільний процес здійснення кваліфікаційного оцінювання, пов’язаний зі значним перевантаженням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відсуває практичну реалізацію суддями права на отримання належної оплати своєї праці та створює значну психологічну напругу в суддівському корпусі.

Рада бачить шлях вирішення цієї проблеми у прискоренні процедури кваліфікаційного оцінювання суддів (детальне обґрунтування цієї позиції Вищої ради правосуддя наведено в пунктах 26–27 розділу 6 доповіді). Рада сприятиме цьому в межах передбачених законом повноважень.

Також зазначено про нагальну необхідність вирішення проблеми безпеки суддів, що є однією з основних гарантій незалежності суддів. У доповіді констатовано, що конституційні та законодавчі гарантії щодо захисту судів і суддів на сьогодні належним чином не реалізовані. Ця ситуація потребує негайного реагування.

ДСА України зобов’язалася у 2018 році вирішити всі питання, пов’язані із забезпеченням судів спеціальним обладнанням для охорони їх приміщень.

Проте забезпечення безпеки судів і суддів потребує належної роботи не лише з боку ДСА України. Рада вважає необхідним залучення до активної діяльності у цій сфері й інших органів державної влади, а також самих судів, в тому числі щодо:

притягнення до відповідальності фізичних осіб, причетних до неправомірних дій, а також посадових осіб, причетних до невжиття заходів для припинення відповідних правопорушень;

здійснення у кожному суді належної завчасної організації заходів безпеки для слухання справ, що викликають підвищену суспільну увагу.

Проблему кримінальної відповідальності за завідомо неправосудне рішення розкрито у пунктах 15–20 розділу 7 доповіді.

Найкращим варіантом вирішення цієї проблеми вбачається скасування такого кримінального правопорушення, як постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Виключення із Кримінального кодексу України статті 375 дасть змогу одночасно забезпечити кілька окремих гарантій суддівської незалежності.

Окрему увагу у доповіді приділено втручанню у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя (розділ 8), рішення ВРП у кожному такому випадку є орієнтирами щодо того, які дії Радою розцінюються як тиск чи вплив на суд або втручання у здійснення правосуддя.

Під час презентації було наголошено, що Щорічна доповідь за 2017 рік «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» мала на меті окреслити стан незалежності суддів на цьому етапі. Документ буде оприлюднюватися щорічно.

 

Прес-центр судової влади України