flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Інститут присяжних в Україні: проблеми, плани та перспективи

01 грудня 2017, 14:45

Функціонування Інститут присяжних є неоднозначним явищем у структурі судової системи. З одного боку, механізм участі присяжних у процесі відправлення правосуддя до кінця не відпрацьований та має чимало прогалин. З іншого - суд присяжних є необхідним елементом судової системи як гарантія незалежного, неупередженого, справедливого правосуддя у демократичній державі, де діє принцип верховенства права.

      Досвід та перспективи Інституту присяжних обговорювали днями у Києві  у ході круглого столу «Участь присяжних у процесі відправлення правосуддя в Україні: досвід та перспектива». Захід пройшов за ініціативою Програми USAID «Нове правосуддя» у співпраці з Державною судовою адміністрацією України.

   Серед головних питань, які об`єднали голів судів, юристів, адвокатів, прокурорів, науковців,  представників органів місцевого самоврядування, неурядових організацій  тощо стали проблеми законодавчо визначених підстав для участі присяжних у певних категоріях справ у процесі здійснення правосуддя. Також сторони обговорили індивідуальні та групові потреби корпусу присяжних в Україні, визначили обсяг законодавчих і нормативних прогалин у врегулюванні процедури добору присяжних, їх участі у відправленні правосуддя та забезпечення безсторонності у процесі прийняття судових рішень.

     Голова Апеляційного суду Дніпропетровської області Наталія Деркач презентувала учасникам детальний аналіз і порівняння формування та функціонування Інституту присяжних у Дніпропетровській області.

   Так, з березня 2017 року по теперішній час судами Дніпропетровської області за участі присяжних розглянуто (та перебуває на розгляді) 1 тис. 239 справ. З них розглянуто та прийнято рішення по 1 тис. 182 цивільним справам ще 42 цивільні справи перебувають на розгляді, 6 кримінальних справ розглянуто , 9 - розглядаються.

      В Апеляційному суді також проаналізували стан здійснення правосуддя в області та виявили ряд проблем, які не дозволяють ефективно здійснювати правосуддя за участі присяжних.

      Серед них:

- відсутність у присяжних правових знань, достатніх для точної юридичної оцінки правовідносин, а також негативний вплив засобів масової інформації на рівень їх правосвідомості, 

- вплив емоцій присяжних на прийняття рішення,

- несвоєчасність явки або взагалі неявка присяжних до суду для участі у здійсненні правосуддя, у зв’язку з чим справи відкладаються

- затвердження списків присяжних з порушенням строків,

- недостатня робота місцевих  рад  щодо затвердження списку присяжних (мова йде про організацію їх добору у більшості випадків з працівників сфери освіти, чия робота  пов’язана з неможливістю замінити викладача).

    Також проблемними, на думку суддів, є питання, що виникають у процесі збирання документів, які підтверджують відсутність заборони у виконанні обов’язків присяжного, а саме: несвоєчасність надання присяжними заяви про згоду бути присяжним, копії паспорту, медичних довідок та довідки про відсутність судимості. Відкритим залишається питання про те, яким документом має бути підтверджено вільне володіння присяжними державною мовою, а також відсутність судових рішень про визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним.

     Частими є  випадки увільнення присяжних від виконання обов’язків присяжного за власною заявою. Серед причин: у осіб, які були обрані присяжними, не запитували їх згоди , ніхто не роз’яснював їхні права та обов’язки, які виникають у зв’язку з їх обранням. Гострою проблемою є неявка присяжних до суду у зв’язку з тим, що особа, яка призначена присяжним, не розуміє свого обов’язку з`являтися до суду за викликом.

     Серед головних доповідачів також була  голова апеляційного суду Закарпатської області  Ганна Фазикош. Вона також детально проаналізувала ситуацію у своєму регіоні  та констатувала той факт, що ситуація з Інститутом присяжних  в областях має однакову тенденцію. 

   Учасники круглого столу запропонували ще раз системно проаналізувати проблему участі громадян у правосудді у контексті Інституту суду присяжних з урахуванням кращих світових практик.